Організація оперативної пам’яті ЕОМ
Будь-яку послідовність нулів і одиниць прийнято називати двійковим кодом. У кожному конкретному випадку двійковий код має однозначну інтерпретацію. В одному випадку він може розглядатися як число, а в іншому уявляти собою деяке поняття, наприклад, символ алфавіту.
З метою стандартизації в комп’ютерах використовують стандартний код для обміну інформацією ASCII (“аскі” код). Восьмибітний розширений ASCII забезпечує уявлення 256 символів, включаючи символи для національного алфавіту (28 = 256).
Вихідною одиницею інформації є біт, зберігання якого здійснюється фізичним елементом, що може знаходитися в одному із двох стійких станів. Сукупність декількох таких елементів створює комірку пам’яті. Комірка, що містить вісім біт (вісім розрядів), є базовою і називається байтом.
Умовне | |||||||
7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 0 |
Кількість біт у комірці пам’яті визначає її довжиною.
Оперативна пам’ять ЕОМ представляє собою сукупність базових комірок, кожна з яких має свій порядковий номер, починаючи з нуля. Кількість базових комірок оперативної пам’яті прийнято робити кратним величині 1024 байта (1 Кбайт).
Якщо базовій комірці зберігаються цілі числа, то у туди можна розмістити число не більше 255 (у шістнадцятковій системі числення – FF). Звичайно, довжина комірки для зберігання даних повинна бути більшою ніж один байт.
Встановлено типові комірки, що складаються з базових:
- слово – містить два байти;
- подвійне слово – містить чотири байти;
- четвірне слово – містить вісім байт.
В особливих випадках використовують типові комірки, що містять шістнадцять байт.
Правило запису слова в оперативну пам’ять:
Слово займає дві комірки оперативної пам’яті. Молодший байт записується за молодшою адресою, а старший байт за старшою адресою.
Приклад слова у | |
1010 1111 | 1100 1001 |
старший байт | молодший байт |
Його | |
A F | C 9 |
старший байт | молодший байт |
Символ h у записі AFC9h означає, що це є шістнадцяткове представлення двійкового коду.
Мікропроцесор при звертанні до комірки оперативної пам’яті формує її адресу. Адресою типової комірки є адреса молодшого байта.
На рис. 1 схематично показано розміщення слова AFC9h в базових комірках оперативної пам’яті.
Адреса комірки | Вміст комірки |
0 | … |
… | … |
A | C9 |
A+1 | AF |
… | … |
Рисунок |