Алгоритми та їх властивості
Алгоритм – це система правил для здійснення операції дискретності. Вона повинна досягати встановленої мети за скінченний період часу. Також це набір інструкцій, які визначають порядок дій виконання та результат задачі за скінченну кількість дій. Для представлення алгоритмів частіше за все користуються блок-схемами.
Алгоритм, який розробленій для комп’ютерної програми є списком конкретизованих інструкцій, які реалізують процес обчислення. Цей процес розпочинаючи з початкового стану, відбувається через здійснення логічних станів, та закінчується кінцевим станом. Перетворення алгоритму з початкового до кінцевого стану не завжди детермінований — інколи алгоритми мають елементи випадковості.
Поняття алгоритму відноситься до підвалин математики. Обчислювальні операції алгоритмічного характеру були відомі людям ще з давніх часів. Ці задачі включали в себе знаходження найбільшого спільного дільника чисел та арифметичні дії над цілими числами. Проте, тільки на початку двадцятого століття з’явилося чітке уявлення алгоритму.
Неповне оформлення поняття алгоритму почалося в 1928 р. коли Давид Гільберт здійснив спробу розв’язати задачу розв’язності (нім. Entscheidungsproblem). Подальші оформлення були необхідні для встановлення результативної обчислювальності або «ефективного методу». До цих оформлень належать: рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні (1930, 1934 та 1935 рр.), λ-числення Алонзо Черча (1936 р.), «Формулювання 1» Еміля Поста (1936 р.) та машина Тюринга, яка була розроблена Аланом Тюрингом протягом 1936, 1937 та 1939 рр. Алгоритм, в методології, є базисним поняттям і складає основу опису методів. Алгоритм, який виходить з методології, має якісно нове поняття, як оптимальність з підведенням до прогнозованого абсолюту. Зараз алгоритм різної діяльності у оформленому вигляді складає основу освіти на прикладах, за схожістю. На основі аналогічності алгоритмів будь-яких сфер діяльності була сформована теорія експертних систем.
Для відображення, в процесі створення алгоритму, використовуються різні способи, які різняться: наочністю, орієнтацією на машинну реалізацію, простотою, мірою формалізації, компактністю тощо.
Алгоритм має три форми запису, перша – словесна або вербальна, яка має на увазі мовну, формульно-словесну форму запису, друга – псевдокод, яка записує алгоритм у формальні алгоритмічні мови, третя – схемна, яка в свою чергу ділиться на структурограми та графічну – це блок-схема, яка виконується за вимогами стандарту.
Алгоритм має такі властивості:
Перша властивість – це визначеність. За нею всі кроки алгоритму повинні бути точно фіксованими. Всі дії, які потрібно виконати, мають бути недвозначними та чітко вираженими для кожного можливого випадку.
Друга властивість – скінченність. Алгоритм повинен завжди завершуватись після здійснення обмеженої кінцевої кількості кроків. Методом обчислень називають процедуру, яка має майже такі ж характеристики, як алгоритм, але без скінченності,
Третя властивість – дискретність. Це процес, який встановлюється алгоритмом. Його можна розділити на окремі елементарні кроки, які будуть називатися кроками алгоритмічного процесу.
Четверта властивість – ефективність. Алгоритм визнається ефективним, якщо він має досить прості оператори для виконання за скінченний проміжок часу за допомогою аркушу паперу та олівця.
П’ята властивість – масовість. За цією властивістю алгоритм мусить за будь-якими вхідними даними забезпечувати виконання задачі, яка знаходиться в класі однотипних задач. Вони належать до області застосування алгоритму.
Роблячи висновок, можна сказати, що алгоритм допомагає розв’язувати теоретичні проблеми в математиці та прискорювати розвиток в технічній сфері.