Типізація даних
Типізація даних – класифікація даних, які пов’язані між собою спільними характеристиками. Це може бути вид застосування, або значення в програмуванні.
Типізація сортує дані, встановлюючи певні класи. Ці класи потрібні для того, щоб програма займала мінімальний об’єм пам’яті та не мала помилок. Типи даних бувають: простими (дійсні, цілі, прості числа) і складними (файли, масиви). В деяких мовах програмування програміст може сам визначити потрібний йому тип даних.
Переваги використання типізації даних:
1. Надійність. Як вже згадувалось, використання типів даних захищає від помилок, таких як:
– Некоректне присвоювання. Якщо ми представляємо змінну в числовому значенні, то спроба присвоїти символьне значення призведе до помилки. В такому разі програма не зможе запуститися.
– Неправильна передача параметрів. Якщо, наприклад, функція «тангенс» очікує в якості параметра числового значення, то передання їй «Hello world» привиде до помилки. Саме контроль типів при компіляції оповіщає користувача про помилки.2. Стандартизація. Завдяки сумісності типів, програмісти змінюють інструменти з великою швидкістю, при цьому програми не потребують суттєвих переробок при зміні типу збереження вихідних текстів.
3. Документація. Використання enum і bool не обов\’язкові, тому що їх можна замінити на int – але вони говорять про те, що перед ними величина, яка складається з декількох значень.
Класифікація типів даних:
– Прості (збереження значень в описаному виді).
– Числові (збереження чисел, застосування простих арифметичних дій).
– Цілочисельні (зі знаком «+», або «-», або без знаку).
– Дійсні (дробові числа).
– Числа довільної точності (числа, які получили внаслідок довгої арифметики).
– Символьний тип (збереження одного символу, використання рідних кодувань).
– Логічний тип (може приймати значення true або false, але може мати «не визначено» чи «невідомо», застосування логічних операцій, внаслідок яких у відповіді получимо 1-істина або 0-брехня, операторів розгалуження циклів.
– Множина (збереження множини).
Складні типи:
– Масив (набір значень одного типу або класу. Одномірний – вектор, двомірний – матриця).
– Рядковий тип (збереження рядка символів).
– Запис (збереження різнотипних елементів або полів, які зберігаються як одне ціле).
– Файловий тип (збереження однотипних значень, доступ до яких здійснюється послідовно).
– Клас.
– Інші типи даних (збереження об\’єктів реального світу, які розглядаються як об’єкти комп’ютерного світу, тобто є комп\’ютерними термінами).
– Вказівник (збереження адреси в пам\’яті, що вказує на інформацію).
Контроль типів і системи типізації
Статистична типізація здійснюється при компіляції, а динамічна – під час виконання за допомогою контролю типів.
Контроль типів:
– Сувора типізація — контроль сумісності транслятором.
– Номінативна типізація — користувач вказує сумісність.
– Структурна типізація — структура сумісності співпадає зі структурою самого типу (типами елементів, з якого складається сам тип).
– Слабка типізація — сумісність даних не контролюється транслятором, а визначається інтерфейсом допуску до них.
Роблячи висновок, можна сказати, що завдяки типізації даних можна зменшити кількість помилок та об’єм пам’яті програми. Також завдяки типізації можна створити надійну, стандартизовану програму. В якій будуть суворо контролюватися всі типи даних. За допомогою типізації в програмі може змінюватися велика кількість інструментів, при цьому вихідний текст може не змінюватися.