Про походження терміну «алгоритм»

Правила виконання арифметичних дій над цілими числами й простими дробами в десятковій системі числення вперше були сформульовані видатним середньовічним ученим по імені Мухаммед ібн Муса Ал-Хорезмі (у перекладі з арабського це означає \”Мухаммед, син Муси з Хорезма\”), скорочено Ал-Хорезмі. Ал-Хорезмі жив і працював в IX столітті. Арабський оригінал його арифметичної праці загублений, але є латинський переклад XII століття, по якому Західна Європа ознайомилася з десятковою позиційною системою числення й правилами виконання в ній арифметичних дій.

У 825 році з’являється праця аль-Хорезмі, де вперше описується створена в Індії десяткова система числення. За збігом обставин, оригінал книги не дійшов до нас. Аль-Хорезмі, сформулювавши правила для нової системи, вперше скористувався символом 0, щоб позначити пропущену позицію при записі числа. У той же час деякі арабські вчені також починають застосовувати у своїх працях індійські цифри.

Десь у XII сторіччі відома праця аль-Хорезмі потрапляє в Європу, але вже у латинському перекладі. Перекладач (ім’я його невідоме) назвав цю книгу Algoritmi de numero Indorum, що з латинської мови перекладається як «Індійське мистецтво числення, твір аль-Хорезмі». Саме так ім’я видатного вченого аль-Хорезмі перейшло у термін «алгоритм» (спочатку існувала форма цього слова як «algorismi», а потім вже втратила останню літеру «і», та обрело вигляд «algorism»). У латинському перекладі книги Ал-Хорезмі правила починалися словами \”Алгоризми сказав\”. Із часом люди забули, що «Алгоризми» — це автор правил, і стали самі ці правила називати алгоритмами. Поступово \”Ал-Горизмі сказав\” перетворилося в «алгоритм говорить».

Таким чином, слово \”алгоритм\” походить від імені вченого Ал-Хорезмі. Як науковий термін спочатку воно позначало лише правила виконання дій у десятковій системі числення. Із часом це слово придбало більш широкий зміст і стало позначати будь-які точні правила дій. У цей час слово «алгоритм» є одним з найважливіших понять науки інформатики.

Однак існують інші теорії про походження слова «алгоритм». Наприклад, «алгоритм» може походити з арабського «Аль-Горетм», що означає корінь (математичний термін).

У середні віки з’являється поема Жана де Мена «Роман про троянду» (1275-1280 роки), де фігурує філософ грецького походження Алгус (хоча в інших джерелах можна зустріти ім’я філософа, написане як «Аргус»). Цього мислителя нерідко порівнювали з Аристотелем, Платоном та Евклідом. Алгус став уособленням лічильного мистецтва у літературі середніх віків (у «Романі про троянду» є фрагмент, який розповідає про те, що навіть майстер Алгус (Аргус) не здатен порахувати, скільки раз можуть посваритися та помиритися закохані).

Раніше під поняттям алгоритм розуміли мистецтво числення за допомогою цифр. Варто зазначити, що тоді під словом «цифра» мали на увазі нуль.

Але з часом значення слова «алгоритм» розширювалося. Його починали використовувати для характеристики не тільки числення, а й інших математичних процедур. Наприклад, вчений Г. В. Лейбніц у своїй праці вперше використав слово «алгоритм» як спосіб диференціального числення.

У 18 столітті термін «алгоритм» зустрічається в математичних словниках як поняття про чотири основні арифметичні операції (додавання, віднімання, ділення та множення). Ще один учений, який користувався цим терміном, був Л. Ейлер (праця «Використання нового алгоритму …» ).

Але тільки к 20-му сторіччю старовинні значення «алгоритму» майже повністю вийшли з використання. Так слово «алгорифм» (староруською мовою, «алгоритм» писали через «фету», тобто «алгорифм») з’явилося у 1926 році у Великій радянській енциклопедії та Енциклопедичному словнику братів Гранат (дореволюційне видання).

Поступово термін «алгоритм» починає виступати за межі математичних понять. Цьому явищу ми зобов’язані завдяки появі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів). Завдяки цьому поняття «алгоритм» отримало нове значення.

У наш час «алгоритм» – це певний набір команд, що дає опис послідовному порядку дій для досягнення результату. В ролі виконувача алгоритму може виступати як техніка (різноманітні машини промислового комплексу), так і людина. Наприклад, приготування певної страви також має свій алгоритм дій.

Сьогодні алгоритму приділяють такі властивості:

Види алгоритмів:Найпоширеніші форми запису алгоритмів – це мова програмування, словесна форма та графічне зображення.

Мова програмування – це система символів, яку використовують для запису комп’ютерних програм. Більшість таких мов належить до алгоритмічних. Найбільш розповсюджена мова програмування – це мова Pascal.

Словесна форма запису алгоритмів представлена описом дії звичайною мовою. Однак цей спосіб не є поширеним, бо формулювання дій недостатньо чітке, що задає труднощів виконавцеві при здійсненні алгоритму.

Графічне зображення, або його ще називають блок-схемою, – це поступове зображення компонентів дій алгоритму. Кожному компоненту дій відповідає окрема геометрична фігура. Наприклад, початок та кінець алгоритму записується в еліпс (овал), ввід та виведення даних позначається паралелепіпедом, дія (арифметична) записується у прямокутник, умову позначають ромбом тощо.

Отже, алгоритм має безліч значень у теперішній час. Тісно зв’язане з інформатикою, поняття «алгоритм» отримало велику кількість видів, властивостей та форм запису.