Інші топології

Крім трьох розглянутих базових топологій нерідко застосовується також мережна топологія дерево (tree), яку можна розглядати як комбінацію декількох зірок. Причому, як й у випадку зірки, дерево може бути активним або щирим і пасивним. При активному дереві в центрах об’єднання декількох ліній зв’язку перебувають центральні комп’ютери, а при пасивному – концентратори (хаби).

Досить часто застосовуються комбіновані топології, серед яких найпоширеніші зірково-шинна й зірково-кільцева.

У зірково-шинній (star-bus) топології використовується комбінація шини й пасивної зірки. До концентратора підключаються як окремі комп’ютери, так і цілі шинні сегменти. Насправді реалізується фізична топологія шина, що включає всі комп’ютери мережі. У даній топології може використовуватися й кілька концентраторів, з’єднаних між собою й утворюючих так названу магістральну, опорну шину. До кожного з концентраторів при цьому підключаються окремі комп’ютери або шинні сегменти. У результаті виходить зірково-шинне дерево. Таким чином, користувач може гнучко комбінувати переваги шинної й зіркової топологій, а також легко змінювати кількість комп’ютерів, підключених до мережі. З погляду поширення інформації дана топологія рівноцінна класичній шині.

У випадку зірково-кільцевої (star-ring) топології в кільце поєднуються не самі комп’ютери, а спеціальні концентратори, до яких у свою чергу підключаються комп’ютери за допомогою зіркоподібних подвійних ліній зв’язку. У дійсності всі комп’ютери мережі включаються в замкнуте кільце, тому що усередині концентраторів лінії зв’язку утворять замкнутий контур. Дана топологія дає можливість комбінувати переваги зіркової й кільцевої топологій. Наприклад, концентратори дозволяють зібрати в одне місце всі точки підключення кабелів мережі. Якщо говорити про поширення інформації, дана топологія рівноцінна класичному кільцю.

На закінчення треба також сказати про сіткову топологію (mesh), при якій комп’ютери зв’язуються між собою не однією, а багатьма лініями зв’язку, що утворять сітку.

У повній сітковій топології кожен комп’ютер прямо зв’язаний з усіма іншими комп’ютерами. У цьому випадку при збільшенні числа комп’ютерів різко зростає кількість ліній зв’язку. Крім того, будь-яка зміна в конфігурації мережі вимагає внесення змін у мережні апаратури всіх комп’ютерів, тому повна сіткова топологія не одержала широкого поширення.

Часткова сіткова топологія припускає прямі зв’язки тільки для самих активних комп’ютерів, що передають максимальні обсяги інформації. Інші комп’ютери з’єднуються через проміжні вузли. Сіткова топологія дозволяє вибирати маршрут для доставки інформації від абонента до абонента, обходячи несправні ділянки. З одного боку, це збільшує надійність мережі, з інший же – вимагає істотного ускладнення мережних апаратур, що повинна вибирати маршрут.
Попередня стаття
Наступна стаття