Інформація й знання

Інформація — основа нашого життя. Ми отримуємо її через органи чуття, спілкуючись із людьми, читаючи книги або працюючи. Для людини інформація — це передусім знання, здобуті з різних джерел.

Розвиваючись, людство досліджувало світ і накопичувало дані про нього. Знання про довкілля та самого себе допомагають нам краще адаптуватися до життя. Проте нові відомості поповнюють наш інтелектуальний багаж лише тоді, коли вони зрозумілі та нові.

Наприклад, арабський текст не дасть користі тому, хто не знає мови. Так само без знання коду ви не зрозумієте повідомлення «55 288 1 498». Навіть текст рідною мовою може бути неінформативним, якщо він занадто складний. Навряд чи пересічний читач збагатиться знаннями, прочитавши в енциклопедії, що «резонанс — це явище збільшення амплітуди змушених коливань при збігу частоти зовнішнього впливу з власною частотою системи».

Отже, інформація має бути доступною для отримувача. Водночас надто просте повідомлення (як-от «у трикутника три кути») теж не несе цінності, бо воно вам уже відоме. Інформативність залежить від вашого досвіду та попередніх знань.

Усі наші знання можна поділити на дві групи: факти та правила.

• Факти — це знання про явища, події чи властивості об’єктів. Наприклад: «Я знаю, що перший персональний комп’ютер IBM з’явився у 1981 році» або «Я знаю, що у квадрата всі сторони рівні».
• Правила — це алгоритми дій для досягнення мети. Наприклад: «Я знаю, як розібрати слово за будовою» або «Я знаю, як обчислити периметр».

Пізнання світу — це його відображення у нашій свідомості. Воно має дві форми: чуттєву (через органи чуття) та логічну (абстрактне мислення).