Поняття комп’ютера

Комп’ютер це цифрова (дискретна) обчислювальна машина, здатна виконувати команди. Те ж, що й ЕОМ (електронно-обчислювальна машина).

Основне призначення комп’ютера — обробка даних за допомогою програм. При цьому обчислення — частина обробки даних.

У комп’ютері можна виділити апаратурну частину й програмне забезпечення. Основа апаратурної частини — мікропроцесор. Основа програмного забезпечення — операційна система.

У цей час комп’ютери працюють у всіх галузях науки, техніки, утвору й медицини й ін.; вбудовуються в системи керування.

Удосконалювання комп’ютерів, розвиток нових технологій для виробництва елементів пам’яті, процесорів відбувається з дуже великою швидкістю, випереджає розвиток інших галузей.

Є безліч класифікацій комп’ютерів, але в основному вони діляться на спеціалізовані й універсальні. Універсальні розділяються на багатокористувацькі й персональні. Персональні комп’ютери становлять більш 90% усіх універсальних машин.

Можна розглянути динаміку розвитку комп’ютерної техніки на прикладі персональних комп’ютерів (ПК) фірми IBM. На початку 800х рр. розроблений комп’ютер IBM PC (IBM Personal Computer) із процесором Intel 8088 і 64 Кбайт оперативної пам’яті, магнітофоном для завантаження/збереження програм і даних, дисководом на 10 Мбайт і вбудованою версією мови BASIC. В 1997 р. запущена в серію модель блокнотного комп’ютера IBM Thinkpad 770, у якій використовується процесор Pentium із частотою 233 МГц — ММХ. Оперативна пам’ять комп’ютера 32 Мбайт, обсяг магнітного диска 4 Гбайт, є вбудований компакт-диск. Вага комп’ютера 3 кг.