Накопичувач на твердому магнітному диску

Накопичувач на твердому магнітному диску  це пристрій для запису/читання даних на жорсткому диску.

Назва не відповідає дійсності, тому що в пристрої є кілька металевих дисків на одній осі. Диски покриті спеціальним магніточутливим составом.

На кожний диск доводиться дві (на кожну сторону) головки читання/запису.

Є два двигуни, один з яких обертає диски (3600-7200 про./мін.), другий переміщає головки по треках ( останнім часом замість двигуна ставлять електромагніт). І двигуни, і головки, і диски поміщені в металевий герметичний корпус. За рахунок герметичності й сталості дисків досягається висока щільність запису, і, отже, можливість зберігати більші обсяги даних ( від 40 Мбайт до 40 Гбайт).

Для забезпечення захисту даних існують деякі типи НТМД, які знімаються й можуть бути замінені на подібні. Для зберігання більших обсягів існують масиви дисків.

Накопичувач на твердому магнітному диску уперше вбудований у персональний комп’ютер в 1983 р. фірмою IBM. Накопичувач на твердому магнітному диску іноді називають дисководом, або вінчестером.