Інформаційні технології в освіті

Поява доступних друкарських книг зробила письменність насущною потребою безлічі людей. Це викликало цілу революцію в освіті. До Гутенберга в Европе було всього біля 30000 рукописних Біблій, а на початок XVI століття з’явилося більше 9 000 000 друкарських книг не тільки на релігійні, але і на найрізноманітніші теми науки, літератури, мистецтва, політики. В результаті до книг і іншої друкарської інформації дістало доступ все суспільство, а не тільки служителі церкви.

Друкарська книга стала першим в історії засобом масової інформації, що дозволив передавати знання і досвід з покоління в покоління, причому в доступному, довговічному і достатньо компактному вигляді.

І до цього дня, після XV століть, книга залишається основою всіх видів навчання. Але інформаційна революція, що відбулася за останні півстоліття, внесла істотні корективи. Широке розповсюдження персональних комп’ютерів і створення глобальної мережі Інтернет створило абсолютно нові можливості в системі освіти – від шкільного до вищого спеціального.

У країнах Заходу все більш популярною стає “віртуальна” освіта – сучасна форма заочного навчання. Учні, що не мають можливості відвідувати заняття із-за віддаленості від школи або інвалідності, навчаються через інтернет, не виходячи з будинку. Після державного іспиту вони отримують законні атестати.

З 1 вересня 1999 року в Росії також почала працювати офіційна віртуальна середня школа. Її учні зможуть отримати атестат про закінчену середню освіту.

З 1983 року в США почалася реформа системи освіти. У університеті штату Колорадо вчиться 400 000, а в Каліфорнійському університеті – 500 000 студентів. У цих учбових закладах студенти спілкуються з викладачами і кафедрами за допомогою комунікаційних мереж.

У нашій країні першим перейшов на новий метод навчання Московський державний університет економіки, статистики і інформатики (МЕСИ). Завдяки цьому прийом студентів в рік зріс з 500 до 5000 в рік. У результаті їх загальне число досягло 40000 і перевищило число студентів МГУ. У МЕСИ створено вже 100 електронних підручників, а викладачі спілкуються із студентами по E-mail і навіть в режимі on-line. При цьому кожен студент має можливість самостійно вибирати 50 дисциплін, що дають право на здобування вищої освіти.

З розвитком інформаційної мережі всі її користувачі, у тому числі і діти, зможуть отримувати практично необмежений об’єм інформації. І тоді ерудиція і утворена кожного користувача мережі залежатимуть тільки від його допитливості і терпіння.

Інформаційна мережа гратиме головну роль в процесі навчання. Вона здатна об’єднати праці і здібності кращих викладачів і лекторів. Шкільні вчителі і викладачі вищих учбових закладів зможуть використовувати їх матеріали в своїй роботі. Школярі і студенти дістануть можливість вивчати їх в інтерактивному режимі.

Сьогодні далеко не кожна людина може здобути освіту в таких елітарних університетах, як Кембрідж, Оксфорд, Сорбонна або Гарвард – хоч би по матеріальних міркуваннях. З часом розвиток інформаційної мережі дасть цю можливість будь-якому учневі, незалежно від рівня достатку його самого або його батьків. Інформаційна мережа створить рівні можливості здобування освіти для всіх охочих вчитися. Вона стане для них своєрідним домашнім вчителем.

В середині XIX століття американський конструктор і промисловець Семюель Кольт сконструював револьвер з шестизарядним барабаном “Кольт” і першим налагодив масове виробництво вогнепальної зброї. Важливість цієї події для становлення демократичного суспільства отримала віддзеркалення у відомому афоризмі: “Господь Бог створив людей, а Кольт зрівняв їх в правах”.

Директор Російського НДІ інформаційних освітніх технологій Микола Малишев в наші дні, в умовах становлення інформаційного суспільства, перефразовував його так: “Інтернет – це кольт, який зрівнює людей”.

Інформаційній мережі можна буде ставити питання і отримувати відповіді на екрані монітора або прослуховувати їх через звукові колонки або навушники. Темп навчання під здібності кожного індивідуального учня. Більш здатні вчитимуться швидше, а з тими, що відстають можна буде повторювати матеріал до тих пір, поки вони його не засвоять, тобто стане можливим навчання по індивідуальному плану. При цьому широко застосовуватиметься моделювання, наприклад астрономічних, фізичних, хімічних або біологічних явищ. З часом для навчання застосовуватиметься і віртуальна реальність.

Багато століть освітній процес будувався за очною схемою: “вчитель- учні” або “лектор-студенти“. Проте існувало і заочне навчання: форма організації учбового процесу для осіб, що поєднують здобування освіти з професійною трудовою діяльністю. Воно припускає самостійну роботу тих, що навчаються над учбовим матеріалом. Можна було скласти іспити по курсу середньої школи екстерном, тобто заочно.

Сучаснішою формою заочного навчання у наш час стала дистанційна форма навчання – отримання освітніх послуг без відвідин вищого учбового закладу, за допомогою сучасних інформаційно-освітніх технологій і систем телекомунікації, таких як електронна пошта, телебачення і Інтернет.

Дистанційну освіту дає можливість вчитися віддалено від місця навчання, не покидаючи свій будинок або офіс. Це дозволяє сучасному фахівцеві вчитися практично все життя, без спеціальних відряджень, відпусток, суміщаючи навчання з основною діяльністю. Можна вчитися, знаходячись практично в будь-якій точці земної кулі, де є комп’ютер і Інтернет.

Так в чому ж сенс дистанційної освіти? Він був дан в одному з проектів “Концепції створення і розвитку системи дистанційної освіти в Росії”, розробленому в Держкомітеті РФ по вищій освіті:

“Під дистанційною освітою розуміється комплекс освітніх послуг, що надаються широким верствам населення в країні і за кордоном за допомогою спеціалізованого інформаційно-освітнього середовища, що базується на засобах обміну учбовою інформацією на відстані (супутникове телебачення, радіо, комп’ютерний зв’язок і т. п.)”.

Навчані за системою дистанційної освіти в основному не відвідують регулярних занять у вигляді лекцій і семінарів, а працюють в слушний для себе час, в зручному місці і в звичному темпі. Крім того, студентові для надходження не вимагається певного освітнього рівня, і кожен може вчитися стільки, скільки йому необхідно для освоєння предмету і отримання заліків.

Відомо, що вартість дистанційного навчання складає 50-60% від вартості очного навчання.

Звичайно, дистанційна форма освіти вимагає від того, що навчається значно більшого самостійного навантаження. Але нова роль відводиться і викладачеві. На нього тепер покладаються координування процесу навчання, коректування учбового курсу, консультації по складанню індивідуального учбового плану, керівництво учбовими проектами і ін. Взаємодію навчаних і викладача в системі дистанційного навчання припускає обмін повідомленнями шляхом їх взаємної посилки через комп’ютерні мережі. Тобто здійснюється зворотний зв’язок між тим, що навчається і викладачем, що дозволяє контролювати засвоєння матеріалу.

У Москві створений Інтернет-університет інформаційних технологій, який випускає цілі комплекти книг по дистанційному навчанню інформаційним технологіям.